Шырав
Шырав ĕçĕ:
Тиуновӑн ҫурма ӳсӗр ҫынпала калаҫасси те килмест, анчах чӗнмесӗр тӑма — шикленет хӑй.Не хотелось Тиунову говорить с человеком полупьяным, а молчать боялся он.
Окуров хули // Уйӑп Мишши. Горький М. Окуров хули: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1956. — 134 с.
Тиуновӑн сасси илтӗнсе каять:
Окуров хули // Уйӑп Мишши. Горький М. Окуров хули: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1956. — 134 с.
— Эх, Семен, Семен! — тесе чӗтренсе илет Тиуновӑн уҫӑмлах мар тухакан сасси.
Окуров хули // Уйӑп Мишши. Горький М. Окуров хули: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1956. — 134 с.
— Чи кирли вӑл, ачам, — илтӗнет ҫӗрлехи шӑплӑхра Тиуновӑн лӑпкӑ сасси, — эсӗ хӑвӑн пултарулӑхна юрат!— Главное, малый, — раздавался в тишине ночи спокойный голос Тиунова, — ты люби свою способность!
Окуров хули // Уйӑп Мишши. Горький М. Окуров хули: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1956. — 134 с.
Тиуновӑн ҫыпӑҫуллӑ калаҫӑвӗ слободари аскӑн йӗкӗтӗн пуҫӗ тавра хӑю пекех явкаланать, ҫапла ӑна тимлӗн итлеттерсе, унӑн чӗрине лӑплантарать.
Окуров хули // Уйӑп Мишши. Горький М. Окуров хули: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1956. — 134 с.
— Тухса каймалла-и? — кӑшкӑрса ячӗ Вавила, Тиуновӑн тӗксӗм, шухӑша кайнӑ сӑнӗ-пичӗ ҫинелле шанмасӑррӑн пӑхса.— Уйти? — воскликнул Вавила, подозрительно взглянув на тёмное, задумчивое лицо.
Окуров хули // Уйӑп Мишши. Горький М. Окуров хули: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1956. — 134 с.
Тиуновӑн ӑна хирӗҫ хураллас килмерӗ пулмалла.
Окуров хули // Уйӑп Мишши. Горький М. Окуров хули: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1956. — 134 с.
- 1