Corpus of the Chuvash language

Шырав

Шырав ĕçĕ:

айӑплӑн the word is in our database.
айӑплӑн (тĕпĕ: айӑплӑн) more information about the word form can be found here.
— Эп вара, ав, кунта… — терӗ Телегин айӑплӑн.

Help to translate

1 // Николай Максимов. Максимов Н.Н. Синкер. Роман. — Шупашкар: Чӑваш кӗнеке издательстви, 1991. — 349 с.

Темшӗн-ҫке, Улька хӑйне Ванькка умӗнче айӑплӑн туйрӗ, вара унпа ҫемҫенрех, йӑвашшӑнрах калаҫма тытӑнчӗ.

Help to translate

1 // Николай Максимов. Максимов Н.Н. Синкер. Роман. — Шупашкар: Чӑваш кӗнеке издательстви, 1991. — 349 с.

Утмӑлтурат ҫеҫки пек Марине аппӑшӗ ҫине айӑплӑн йӑл кулса пӑхнӑн туйӑнать.

Марине казалось, что она виновато улыбается сестре, словно стебель василька.

Аня… Анечка… Анна // Улькка Эльмен. Эльмен У. Ма инҫе-ши ҫӑлтӑрӑм?.. Повеҫсем, калав. — Шупашкар: Чӑваш кӗнеке издательстви. 2001 — 207 с. — 3–67 c.

— Тухрӑмӑр пулас, — терӗ Емельянов айӑплӑн.

— Вышли, кажется, — виновато сказал Емельянов.

18 // Аркадий Малов. Казакевич Э.Г. Кӑвак тетрадь: повесть. — Шупашкар: Чӑваш кӗнеке издательстви, 1976. — 158 с.

Емельянов сӑнран ҫуталчӗ, ҫӑмӑллӑн хашлатса ячӗ те, пӗр вӑхӑт сӑмах чӗнмесӗр тӑнӑ хыҫҫӑн, айӑплӑн мӑкӑртатса каларӗ:

Емельянов просветлел, вздохнул с облегчением и, помолчав, проговорил виновато:

5 // Аркадий Малов. Казакевич Э.Г. Кӑвак тетрадь: повесть. — Шупашкар: Чӑваш кӗнеке издательстви, 1976. — 158 с.

— Вӑрӑмтунасем-и? — Емельянов айӑплӑн аллисене сарса пӑрахрӗ.

— Комары? — Емельянов виновато развел руками.

2 // Аркадий Малов. Казакевич Э.Г. Кӑвак тетрадь: повесть. — Шупашкар: Чӑваш кӗнеке издательстви, 1976. — 158 с.

Типӗ алӑллӑ Андрей, кӑкри умне ҫупа тата ҫӑнӑхпа вараланипе йывӑҫ хуппи пекех хытарса лартнӑ кӑвак куртка тӑхӑннӑскер, пӳлӗм тӑрӑх темле айӑккӑн, халь кӑна алхаснӑшӑн хӑйне каҫарнӑ ача пек айӑплӑн кулкаласа ҫӳрет.

Сухорукий Андрей, одетый в серую куртку, замазанную на груди маслом и мукою до твердости древесной коры, ходил по комнате как-то боком, виновато улыбаясь, точно ребенок, которому только что простили какую-то шалость.

Манӑн университетсем // Леонид Агаков. Горький М. Манӑн университетсем: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1948. — 138 с.

Сасартӑк ҫав ҫынсен мӗнле те пулин инкек сиксе тухнине, вӗсем унӑн умӗнче айӑплӑн кулянса тӑнине курас килнӗ унӑн.

Ему хотелось, чтоб этих людей постигла неудача, чтобы все они сконфузились пред ним, в голове его мелькала злая мысль:

IX // Митта Ваҫлейӗ. Горький М. Фома Гордеев: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1955. — 288 с.

Помещик айӑплӑн пуҫне усрӗ, ҫӗлӗке сӑмси ҫине ӑнса ларчӗ.

Помещик виновато опустил голову, и шляпа скатилась ему на нос.

VI // Геннадий Пласкин. Чжоу Ли-бо. Ҫил-тӑвӑл: роман; Г. Пласкин куҫарнӑ; В. Рудманӑн умсӑмахӗ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1958. — 429 с. — 13–429 с.

Машинӑпа та сирпӗнчӗ, ,халӗ те, — Виталин ҫав каҫри пӑтӑрмахӗшӗн хӑйне те самаях айӑплӑн туять Дина.

Help to translate

8 // Хветӗр Агивер. Агивер Ф.Г. Сар ачапа сарӑ хӗр: Повесть. — Шупашкар: Чӑваш кӗнеке издательстви, 1980. — 256 с.

Лешӗ, ҫӗлӗкне хывса, айӑплӑн айккинелле утнӑ.

А мужик, сняв шапку, виновато пошел в сторону…

VIII // Митта Ваҫлейӗ. Горький М. Фома Гордеев: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1955. — 288 с.

— Ҫтаппан… — айӑплӑн кулкаласа ответленӗ мужик.

— Степан… — виновато улыбаясь, ответил мужик.

VIII // Митта Ваҫлейӗ. Горький М. Фома Гордеев: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1955. — 288 с.

Кунта вӑл айӑплӑн кулса илнӗ.

— И он виновато усмехнулся.

VIII // Митта Ваҫлейӗ. Горький М. Фома Гордеев: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1955. — 288 с.

Вӑл ӑшаланса ӳкнӗ, сӗтеле пырса тӗкӗннӗ, пӗр бутылка тытнӑ, тепӗрне ярса илнӗ, унтан именчӗклӗн, айӑплӑн кулкаласа, каллех вӗсене хӑйсен вырӑнне лартнӑ.

Он возился в сумраке, толкал стол, брал в руки то одну, то другую бутылку и снова ставил их на место, смеясь виновато и смущенно.

III // Митта Ваҫлейӗ. Горький М. Фома Гордеев: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1955. — 288 с.

Ман ҫумра хӗрлӗ йытӑ сӗнкӗлтетсе пырать, тилӗ пуҫӗ евӗрлӗ пуҫлӑскер, тата айӑплӑн пӑхакан кӑмӑллӑ куҫлӑскер.

Около меня тряслась рыжая собака с лисьей мордой и добрыми виноватыми глазами.

II. // Феодосия Ишетер. Горький М. Ҫынсем патӗнче: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1941. — 256 с.

Аптранӑ енне Эттай ӗнсине хыҫкаласа илчӗ те хӑйӗн тусӗсем ҫинелле айӑплӑн пӑхрӗ:

Обескураженный Эттай почесал затылок и, глянув виновато на своих друзей, промолвил:

Тавыль шкула каясшӑн // Тани Юн. Шундик Н.Е. Инҫетри ҫурҫӗрте: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1960. — 340 с.

Пӗрре Кэукай ҫине, тепре Эттай ҫине айӑплӑн пӑхса илчӗ те вӑл, малалла туртӑнса, ашшӗ тата мӗн каласса кӗтсе, пӗр хускалмасӑр ларчӗ.

Виновато взглянув на Кэукая, а затем на Этгая, он весь подался вперед и замер, ожидая, что скажет отец дальше.

Ваннӑ чӗлӗм // Тани Юн. Шундик Н.Е. Инҫетри ҫурҫӗрте: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1960. — 340 с.

Артюшка, Четыхер ҫинелле пӑхса, Сима пекех айӑплӑн йӑл кулать тата ҫаплах калаҫать:

Артюшка, глядя на Четыхера, виновато, точно Сима, улыбался и всё говорил:

Окуров хули // Уйӑп Мишши. Горький М. Окуров хули: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1956. — 134 с.

Сима та, йӗри-тавралла пӑхса ҫаврӑнса, айӑплӑн хуравларӗ:

Сима, тоже оглянувшись, ответил виновато:

Окуров хули // Уйӑп Мишши. Горький М. Окуров хули: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1956. — 134 с.

— Пурин ҫинчен те, Яков Захарович! — терӗ айӑплӑн ҫамрӑк йӗкӗт.

— Обо всём, Яков Захарович! — виновато сказал юноша.

Окуров хули // Уйӑп Мишши. Горький М. Окуров хули: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1956. — 134 с.

Страницăсем:

Menu

 

Statistics

...more detailed