Corpus of the Chuvash language

Шырав

Шырав ĕçĕ:

ыйтать (тĕпĕ: ыйт) more information about the word form can be found here.
Мана вӑратнӑ вӑхӑтра Антикайнен патӗнче карчӑк кил хуҫи тӑрать, вӑл унтан шанмасӑртарах темӗн ҫинчен ыйтать.

Когда я проснулся, перед Антикайненом стояла старая хозяйка, она стала его о чем-то нерешительно спрашивать.

Тӑваттӑмӗш сыпӑк // Куҫма Чулкаҫ. Фиш Г.С. Кимас-кӳлли ялӗ парӑнни: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1941. — 140 с.

— Мӗн кирлӗ сана? — тесе ыйтать Тёма, алӑк хыҫне тухса тӑрсан, Сержик ҫине куҫҫуль витӗр тинкерсе пӑхса.

— Чего тебе?! — выскочив за дверь, спрашивал Тёма, всматриваясь сквозь слезы в Сержика.

Ашшӗ // Уйӑп Мишши. Гарин-Михайловский Н.Г. Тёмӑн ача чухнехи пурнӑҫӗ: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 164 с. — 3–157 с.

— Ӑнлантӑн-и? — Тёмӑран ыйтать Данилов.

— Понимаешь? — спрашивал Данилов Тёму.

Америкӑна кайни // Уйӑп Мишши. Гарин-Михайловский Н.Г. Тёмӑн ача чухнехи пурнӑҫӗ: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 164 с. — 3–157 с.

Куҫ айӗсем кӑвакарса кайнӑ санӑн, питҫӑмартисем путса кӗнӗ, ху та ырханкка, шӑмму-шакку анчах тӑрса юлнӑ-ҫке санӑн! — тӗпчесе ыйтать амӑшӗ Тёмӑран.

Под глазами синяки, щеки втянуло, худой, как скелет! — допытывалась мать.

Америкӑна кайни // Уйӑп Мишши. Гарин-Михайловский Н.Г. Тёмӑн ача чухнехи пурнӑҫӗ: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 164 с. — 3–157 с.

— Сана килӗшет-и вӑл, анне? — ҫӗрмӗш хут та пулӗ ӗнтӗ, амӑшӗнчен ыйтать Тёма.

— Тебе он нравится, мама? — приставал Тёма по сту раз к своей матери.

Иванов // Уйӑп Мишши. Гарин-Михайловский Н.Г. Тёмӑн ача чухнехи пурнӑҫӗ: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 164 с. — 3–157 с.

— Ыйткаласа ҫӳреме-и? — тепӗр хут ыйтать Тёма, унӑн куҫӗсем чарӑлсах каяҫҫӗ.

— Милостыньку? — переспрашивает Тёма, и его глаза широко раскрываются.

Ӗҫри кунсем // Уйӑп Мишши. Гарин-Михайловский Н.Г. Тёмӑн ача чухнехи пурнӑҫӗ: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 164 с. — 3–157 с.

— Ыйтрӗҫ-и? — тесе ыйтать вӑл Тёмӑран.

— Спрашивали? — обращается она к Тёме.

Ӗҫри кунсем // Уйӑп Мишши. Гарин-Михайловский Н.Г. Тёмӑн ача чухнехи пурнӑҫӗ: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 164 с. — 3–157 с.

Пачӑшкӑ енчен енне тайкаланса утать, хӑйӗн пурҫӑн рясин аркине васкамасӑр сирет те, сӑмса тутӑрӗ кӑларать, унтан, сӑмсине шӑнкарса, Тёмӑран ыйтать:

Батюшка идет, переваливаясь с боку на бок, не спеша откидывает свою шелковую рясу, достает платок, сморкается и спрашивает Тёму:

Ӗҫри кунсем // Уйӑп Мишши. Гарин-Михайловский Н.Г. Тёмӑн ача чухнехи пурнӑҫӗ: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 164 с. — 3–157 с.

Анчах акӑ ҫӳллӗ Иван Иванович хӑйӗн вӑрӑм аллисемпе сулкаласа ӑна хирӗҫ утса пырать те, вӑл, темле ҫула май тенӗ пек, Тёмӑна хулпуҫҫинчен ярса тытать, ӑна сӑнран пӑхса ӳркеннӗ пек ыйтать.

Но высокий Иван Иванович, размахивая своими длинными руками, уже идет навстречу, он как-то мимоходом ловит за плечо Тёму, заглядывает ему в лицо и лениво спрашивает:

Ӗҫри кунсем // Уйӑп Мишши. Гарин-Михайловский Н.Г. Тёмӑн ача чухнехи пурнӑҫӗ: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 164 с. — 3–157 с.

— Эсӗ манӑн аттене лайӑх пӗлетӗн-и? — ыйтать Тёма.

— Ты хорошо знаешь моего отца? — спрашивал Тёма.

Гимназие вӗренме кӗни // Уйӑп Мишши. Гарин-Михайловский Н.Г. Тёмӑн ача чухнехи пурнӑҫӗ: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 164 с. — 3–157 с.

— Анчах мӗншӗн лавӑҫа чӗнместӗр-ха эсир? — тесе ыйтать Тёмӑран ылтӑн куҫлӑхлӑ пӗр господин.

— Но почему же вы не возьмете извозчика? — спросил Тёму господин в золотых очках.

Гимназие вӗренме кӗни // Уйӑп Мишши. Гарин-Михайловский Н.Г. Тёмӑн ача чухнехи пурнӑҫӗ: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 164 с. — 3–157 с.

— Нумай тытрӑн-и? — ыйтать Тёма.

— Много наловил? — спрашивает Тёма.

Гимназие вӗренме кӗни // Уйӑп Мишши. Гарин-Михайловский Н.Г. Тёмӑн ача чухнехи пурнӑҫӗ: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 164 с. — 3–157 с.

— Мундир-и? — ыйтать Якку, каллех йӑл кулса.

— Мундир? — повторяет Яков и опять улыбается.

Гимназие вӗренме кӗни // Уйӑп Мишши. Гарин-Михайловский Н.Г. Тёмӑн ача чухнехи пурнӑҫӗ: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 164 с. — 3–157 с.

— Сывӑ-и, сывӑ-и Тёмочка? — ыйтать Кейзеровна.

— Здравствуйте, здравствуйте, Тёмочка! — говорит Кейзеровна.

Гимназие вӗренме кӗни // Уйӑп Мишши. Гарин-Михайловский Н.Г. Тёмӑн ача чухнехи пурнӑҫӗ: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 164 с. — 3–157 с.

— Кам ӑна пӑрахнӑ? — ыйтать Тёма.

— Кто бросил? — спрашивает Тёма.

Кивӗ пусӑ // Уйӑп Мишши. Гарин-Михайловский Н.Г. Тёмӑн ача чухнехи пурнӑҫӗ: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 164 с. — 3–157 с.

— Няня, Жучка ӑҫта? — ыйтать Тёма.

— Няня, где Жучка? — спрашивает Тёма.

Кивӗ пусӑ // Уйӑп Мишши. Гарин-Михайловский Н.Г. Тёмӑн ача чухнехи пурнӑҫӗ: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 164 с. — 3–157 с.

— Пӗчченех-и, манпа-и? — нимӗн те пулман пек ыйтать Таня.

— Один или со мной? — беспечно спрашивает Таня вдогонку.

Каҫару // Уйӑп Мишши. Гарин-Михайловский Н.Г. Тёмӑн ача чухнехи пурнӑҫӗ: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 164 с. — 3–157 с.

— Ак — ку мӗн? — вӑраххӑн та, юрланӑ евӗр тӑстарса ыйтать вӑл, ҫавӑн пекех васкамасӑр хӑйӗн пӗчӗк пӳрнине ҫӗклет.

— Эт-та что? — медленно, певуче тянет он и так же медленно подымает свой маленький пальчик.

Каҫару // Уйӑп Мишши. Гарин-Михайловский Н.Г. Тёмӑн ача чухнехи пурнӑҫӗ: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 164 с. — 3–157 с.

— Артемий Николаевич пӳлӗмрех-и? — ыйтать Тёма амӑшӗ няньӑран.

— Артемий Николаевич в комнате? — спрашивает мать няню.

Каҫару // Уйӑп Мишши. Гарин-Михайловский Н.Г. Тёмӑн ача чухнехи пурнӑҫӗ: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 164 с. — 3–157 с.

— Иоҫка, вилӗсенчен хӑратӑн-и эсӗ? — ыйтать Тёма.

— Иоська, ты боишься мертвецов? — спрашивает Тёма.

Ӑнӑҫсӑр кун // Уйӑп Мишши. Гарин-Михайловский Н.Г. Тёмӑн ача чухнехи пурнӑҫӗ: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 164 с. — 3–157 с.

Страницăсем:

Menu

 

Statistics

...more detailed