Corpus of the Chuvash language

Шырав

Шырав ĕçĕ:

каларӑм (тĕпĕ: кала) more information about the word form can be found here.
 — Эпӗ ун пирки каларӑм тетӗн-и-мӗн?

Да разве я о том говорю?

Ҫирӗммӗш сыпӑк // Наум Любимов. Носов Н.Н. Витя Малеев шкулта тата килте: повесть; Н.Любимов куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 202 с.

Паллах, шухӑшласса Лобзикӗн мар, манӑн хамӑн шухӑшламалла, апла пулин те эпӗ ҫапла каларӑм:

Конечно, это мне самому надо было подумать, а не Лобзику, но я сказал:

Вунтӑххӑрмӗш сыпӑк // Наум Любимов. Носов Н.Н. Витя Малеев шкулта тата килте: повесть; Н.Любимов куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 202 с.

Эпӗ хам йӑнӑшнине ӑнкарса илтӗм те каларӑм:

Тут я сообразил, что ошибся, и говорю:

Вунтӑххӑрмӗш сыпӑк // Наум Любимов. Носов Н.Н. Витя Малеев шкулта тата килте: повесть; Н.Любимов куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 202 с.

Эпӗ ҫапла хамӑн шухӑшласа пӑхмалла пулнӑ пирки ҫеҫ каларӑм.

Это я говорил так, чтобы самому подумать.

Вунтӑххӑрмӗш сыпӑк // Наум Любимов. Носов Н.Н. Витя Малеев шкулта тата килте: повесть; Н.Любимов куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 202 с.

Эпӗ хумханма пӑрахрӑм та каларӑм:

Я тоже перестал волноваться и сказал:

Вунтӑххӑрмӗш сыпӑк // Наум Любимов. Носов Н.Н. Витя Малеев шкулта тата килте: повесть; Н.Любимов куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 202 с.

Эпӗ вӑл вӗренмест пулӗ тесе шутларӑм, вӑл вӗренет иккен, ҫавӑнпа ҫеҫ каларӑм.

Я думал, что он не занимается, а он занимается, вот я и сказал.

Вунҫиччӗмӗш сыпӑк // Наум Любимов. Носов Н.Н. Витя Малеев шкулта тата килте: повесть; Н.Любимов куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 202 с.

— Ну, ан ҫиллен ӗнтӗ, эпӗ ытахальтен ҫеҫ каларӑм.

— Ну, не сердись, я так просто сказал.

Вунҫиччӗмӗш сыпӑк // Наум Любимов. Носов Н.Н. Витя Малеев шкулта тата килте: повесть; Н.Любимов куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 202 с.

— Ну, кана эпӗ ытахальтен ҫеҫ каларӑм.

— Ну, это я так просто сказал.

Вунҫиччӗмӗш сыпӑк // Наум Любимов. Носов Н.Н. Витя Малеев шкулта тата килте: повесть; Н.Любимов куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 202 с.

Эпӗ каларӑм.

Я и сказал.

Вунпиллӗкмӗш сыпӑк // Наум Любимов. Носов Н.Н. Витя Малеев шкулта тата килте: повесть; Н.Любимов куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 202 с.

Эпӗ ытлашши каласа тӑкманнине куртӑм та ҫапла каларӑм:

Я увидел, что не совсем еще проговорился, и сказал:

Вунтӑваттӑмӗш сыпӑк // Наум Любимов. Носов Н.Н. Витя Малеев шкулта тата килте: повесть; Н.Любимов куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 202 с.

— Эпӗ сана лаша ҫине ларма каларӑм вӗт-ха, эсӗ ӑҫта лартӑн?

— Я ведь тебе говорил — садись на лошадь, а ты куда сел?

Вунпӗрмӗш сыпӑк // Наум Любимов. Носов Н.Н. Витя Малеев шкулта тата килте: повесть; Н.Любимов куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 202 с.

Эпӗ ҫапла каларӑм: малашне лайӑхрах вӗренетӗп, тӗнчере кирек мӗн пултӑр та, манӑн иккӗ паллӑ урӑх пулмасть, терӗм, анчах анне ҫак сӑмахсене илтсен кулса ҫеҫ илчӗ.

Я сказал, что Теперь буду учиться лучше и что теперь у меня двойки ни за что па свете не будет, но мама только усмехнулась в ответ.

Саккӑрмӗш сыпӑк // Наум Любимов. Носов Н.Н. Витя Малеев шкулта тата килте: повесть; Н.Любимов куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 202 с.

Эпӗ хам ҫине хам тарӑхма тытӑнтӑм, мӗншӗн тесен манӑн арифметикӑпа иккӗ паллӑ, ҫапах та пурне те лайӑх вӗренетӗп тесе каларӑм.

Меня начала мучить совесть, потому что у меня по арифметике была двойка, а я всем говорил, что учусь хорошо.

Саккӑрмӗш сыпӑк // Наум Любимов. Носов Н.Н. Витя Малеев шкулта тата килте: повесть; Н.Любимов куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 202 с.

Эпӗ пурне те лайӑх тесе каларӑм, пурте мана кучченеҫсем пачӗҫ, ҫапла вара манӑн пӗр купа кучченеҫ пуҫтарӑнчӗ.

Я всем говорил — хорошо, и все дарили мне подарки, так что под конец у меня собралась целая куча подарков.

Саккӑрмӗш сыпӑк // Наум Любимов. Носов Н.Н. Витя Малеев шкулта тата килте: повесть; Н.Любимов куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 202 с.

Ҫапла майпа эпир пуҫа темиҫе хутчен те пыра-пыра тапӑнтӑмӑр, юлашкинчен эпӗ чӑтаймарӑм, тархасласа ҫапла, каларӑм:

Так мы налетали на нее несколько раз, наконец я взмолился.

Ҫиччӗмӗш сыпӑк // Наум Любимов. Носов Н.Н. Витя Малеев шкулта тата килте: повесть; Н.Любимов куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 202 с.

Эпир икӗ заметкине те Серёжа Букатина патӑмӑр та, эпӗ ӑна ҫапла каларӑм:

Мы отдали обе заметки Сереже Букатину, и я сказал:

Тӑваттӑмӗш сыпӑк // Наум Любимов. Носов Н.Н. Витя Малеев шкулта тата килте: повесть; Н.Любимов куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 202 с.

Эпӗ Ликӑна Шишкин ун пекех лайӑх пулманни ҫинчен, вӑл уроксене ҫырса илни тата манӑн тетрадь ҫине чернил тумлатни ҫинчен каласа парасшӑнччӗ, анчах эпӗ темӗншӗн ҫапла каларӑм:

Я хотел Лике сказать, что Шишкин не такой уж хороший, что он уроки списывает и мне в тетради даже посадил кляксу, но я почему-то сказал:

Виҫҫӗмӗш сыпӑк // Наум Любимов. Носов Н.Н. Витя Малеев шкулта тата килте: повесть; Н.Любимов куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 202 с.

— Малтан эпӗ сана шӑппӑн каларӑм, анчах эсӗ нимӗн те илтмерӗн.

— Я и подсказывал тебе сначала потихоньку, а ты стоишь и ничего не слышишь.

Иккӗмӗш сыпӑк // Наум Любимов. Носов Н.Н. Витя Малеев шкулта тата килте: повесть; Н.Любимов куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 202 с.

— Эпӗ каларӑм вӗт-ха: сана кун ҫинчен шухӑшлама халь ир.

 — Я ведь сказала, что тебе рано об этом думать!

Ӑнланма май ҫук япала // Василий Игнатьев. Панова В. Ф. Серёжа: повесть; Василий Игнатьев куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1960. — 116 с.

Серёжӑн эрехӗ чӑнах та кӑштах тӑкӑнчӗ, ҫавна курсан мӑн асанне: — Каларӑм вӗт, — тесе хучӗ.

Сережа действительно пролил на скатерть немного вина, когда стукался, бабушка сказала: — Ну, конечно.

Коростелевпа ирттернӗ пӗрремӗш ир. — Хӑнара // Василий Игнатьев. Панова В. Ф. Серёжа: повесть; Василий Игнатьев куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1960. — 116 с.

Страницăсем:

Menu

 

Statistics

...more detailed