Corpus of the Chuvash language

Шырав

Шырав ĕçĕ:

тӑтӑмӑр (тĕпĕ: тӑр) more information about the word form can be found here.
Пӗррехинче эпир, Эрнепе иксӗмӗр уҫӑлса ҫӳренӗ чухне, утравӑн хӗвелтухӑҫ енне ҫитсе тӑтӑмӑр та сӑрт тӑррине хӑпарса кайрӑмӑр.

Как-то, гуляя по острову, забрели мы с Пятницей в восточную сторону и поднялись на вершину холма.

Ҫирӗм виҫҫӗмӗш сыпӑк // Василий Хударсем. Даниэл Дефо. Робинзон Крузо тинӗс ҫулҫӳревҫин пурнӑҫӗ тата вӑл курнӑ тӗлӗнмелле мыскарасем: роман; Василий Долгов куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1970. — 5–280 с.

Чӑн та, тинӗс тӑвӑлӗ хуллен-хулленех лӑпланас енне кайрӗ, анчах гаване кӗриччен карапӑмӑр шыв ҫинче тытӑнса тӑраяс ҫуккине туйсах тӑтӑмӑр.

Правда, шторм начинал понемногу стихать, но для нас не предвиделось ни малейшей возможности продержаться на воде до той поры, пока мы войдем в гавань.

Иккӗмӗш сыпӑк // Василий Хударсем. Даниэл Дефо. Робинзон Крузо тинӗс ҫулҫӳревҫин пурнӑҫӗ тата вӑл курнӑ тӗлӗнмелле мыскарасем: роман; Василий Долгов куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1970. — 5–280 с.

«Мӗнле питӗ час, кӗтмен ҫӗртен-ха ку, — шухӑшлать Верочка вечер пӗтнӗ хыҫҫӑн, хӑйӗн пӳлӗмӗнче пӗччен ларнӑ чухне, — пуҫласа калаҫрӑмӑр та питӗ ҫывӑх пулса тӑтӑмӑр!

«Как это так скоро, как это так неожиданно, — думает Верочка, одна в своей комнате, по окончании вечера, — в первый раз говорили и стали так близки!

V // Николай Сандров, Владимир Садай. Чернышевский, Николай Гаврилович. Мӗн тумалла?: роман; вырӑсларан Николай Сандров, Владимир Садай куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1957. — 495 с.

Ҫынсем ҫакна ан сисчӗр тесе, эпир хатӗрлевҫӗсем пулса тӑтӑмӑр.

Чтобы не привлекать к себе внимания, мы и превратились в заготовителей.

XX сыпӑк // Мирун Еник, Владимир Садай, Александр Яндаш. Михаил Шолохов. Уҫнӑ ҫерем: роман. Иккӗмӗш кӗнеке. Мирун Еник, Владимир Садай, Александр Яндаш куҫарнӑ. Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1963.

— Чӗлӗм туртма пухӑнса тӑтӑмӑр та калаҫсах кайрӑмӑр.

— Стали покурить да загутарились.

16-мӗш сыпӑк // Наум Урхи, Никифор Ваҫанкка, Илле Тукташ, Уйӑп Мишши. Михаил Шолохов. Уҫнӑ ҫерем: роман. Пӗрремӗш кӗнеке. Наум Урхи, Никифор Ваҫанкка, Илле Тукташ, Уйӑп Мишши куҫарнӑ. Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1959

Эпир пурте, ачасем пекех, ырӑ кӑмӑллӑ пулса тӑтӑмӑр.

И все мы стали так милы и добры, как дети.

Итали ҫинчен хунӑ юмахсем // Александр Алга. Максим Горький. Сочиненисем. Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 166–190 стр.

Ун умӗнче эпир тӗттӗм, чӗмсӗр ушкӑнпа тӑтӑмӑр.

И стояли мы пред нею темной, молчаливой толпой.

Ҫирӗм улттӑпа пӗрре // Петӗр Хусанкай. Максим Горький. Сочиненисем. Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 119–131 стр.

Ун хыҫҫӑн чӗриклетсе алӑк хупӑнсан, эпир чылайччен, вӑл каланисем пирки тата хӑй пирки шухӑшласа, чӗнмесӗр тӑтӑмӑр.

Когда дверь, взвизгнув, затворилась за ним, мы долго молчали, думая о нем и о его рассказах.

Ҫирӗм улттӑпа пӗрре // Петӗр Хусанкай. Максим Горький. Сочиненисем. Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 119–131 стр.

Эпир хӑранипе харӑсах сиксе тӑтӑмӑр та чӳрече патне ыткӑнтӑмӑр.

Мы оба в испуге вскочили и бросились к окну.

Коновалов // Александр Алга. Максим Горький. Сочиненисем. Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 70–118 стр.

Ҫав кунран вара эпир унпа тата ҫывӑх юлташсем пулса тӑтӑмӑр.

Мы с ним стали еще ближе друг к другу с этого дня.

Коновалов // Александр Алга. Максим Горький. Сочиненисем. Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 70–118 стр.

Ирпе тӑтӑмӑр та унпа, кӑвас хутӑмӑр, ҫӑвӑнтӑмӑр, унтан лар ҫине чей ӗҫме лартӑмӑр.

Поутру мы с ним встали, поставили опару, умылись и сели на ларе пить чай.

Коновалов // Александр Алга. Максим Горький. Сочиненисем. Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 70–118 стр.

Акӑ ӗнтӗ эпир ҫаран ҫине тухрӑмӑр та чарӑнса тӑтӑмӑр.

Но вот мы вышли на луг и остановились.

II сыпӑк // Александр Алга. Максим Горький. Сочиненисем. Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 50–69 стр.

Эпир шухӑшласа пӑхса тӑтӑмӑр.

Стояли мы и думали.

Макар Чудра // Хумма Ҫеменӗ, Феодосия Ишетер. Максим Горький. Сочиненисем. Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 7–19 стр.

Эпӗ ӑна хирӗҫ вӑрахчен нимӗн тавӑрса калаймарӑм, эпир вара, алӑсенчен тытнӑскерсем, пӗр-пӗрне куҫран тӳп-тӳррен, тарӑннӑн та хаваслӑн пӑхса, пӗр чӗнмесӗр тӑтӑмӑр.

Я долго не мог ничего ответить, и мы молча стояли друг против друга, держась за руки, прямо, глубоко и радостно смотря друг другу в глаза.

X сыпӑк // Антал Назул. Куприн, Александр Иванович. Тытӑҫу: повеҫсем; вырӑсларан Антал Назул куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш кӗнеке издательстви, 1978. — 3–84 с.

— Эпир унпа ӗмӗрлӗх туссем пулса тӑтӑмӑр.

— Мы ведь стали друзьями на всю жизнь.

Вӑтӑрмӗш пай // Галина Матвеева. Яновская, Жозефина Исаковна. Карап ӑсти: повесть; вырӑсларан Г. Матвеева куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш кӗнеке издательстви, 2012. — 205 с.

Саньӑна аса илтӗмӗр те эпир — сӑмах уҫмасӑр, ҫав ӑссӑр вилӗм умӗнче кулянса вӑрахчен тӑтӑмӑр.

Мы вспомнили Саню — и долго молчали, как бы вновь остановившись с тоской перед этой бессмысленной смертью.

Тӑххӑрмӗш сыпӑк // Валентин Урташ, Илпек Микулайӗ. Вениамин Каверин. Икӗ капитан. Валентин Урташпа Николай Илпек куҫарнӑ. Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951

Малтан пӑхса тӑтӑмӑр эпир, унтан ывӑнса ҫитрӗмӗр те чемодансем ҫине лартӑмӑр, каллех ура ҫине тӑтӑмӑр.

Сперва мы стояли, потом, утомившись, сели на чемоданы, потом снова встали.

Улттӑмӗш сыпӑк // Валентин Урташ, Илпек Микулайӗ. Вениамин Каверин. Икӗ капитан. Валентин Урташпа Николай Илпек куҫарнӑ. Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951

Пирӗн ҫул ҫӳресси питӗ тертлӗ те йывӑр пулчӗ, анчах эпир ҫирӗп тӑтӑмӑр, мӗн хушса янине ӑнӑҫлӑ та туса пӗтернӗ пулӑттӑмӑр, пире хатӗрлесе ӑсатнӑ чух тухса каймалли вӑхӑтра кая юлман пулсан, тата хатӗрӗсем те ҫапла ытла начарччӗ.

У нас было очень тяжёлое путешествие, но мы хорошо держались и, вероятно, справились бы с нашей задачей, если бы не задержались со снаряжением и если бы это снаряжение не было таким плохим.

Тӑваттӑмӗш сыпӑк // Валентин Урташ, Илпек Микулайӗ. Вениамин Каверин. Икӗ капитан. Валентин Урташпа Николай Илпек куҫарнӑ. Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951

Эпир мӗн чухлӗ калаҫса тӑтӑмӑр пуль, вӑл пӗрмаях чӳрече ҫине пӑхкаласа илчӗ, — поезд чарӑнса тӑрать.

Всё время, пока мы разговаривали, он поглядывал в окно, — поезд стоял.

Пиллӗкмӗш сыпӑк // Валентин Урташ, Илпек Микулайӗ. Вениамин Каверин. Икӗ капитан. Валентин Урташпа Николай Илпек куҫарнӑ. Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951

Кӗскерех каласан, мӗн пултарнӑ таран вӗсене хирӗҫ эпир персех тӑтӑмӑр, унтан вара эпӗ самолета тӳрех тытрӑм, фронт линийӗ инҫетре марччӗ ӗнтӗ.

Короче говоря, мы отстреливались как могли, они отстали наконец, и я повёл самолёт по прямой; линия фронта была недалеко.

Иккӗмӗш сыпӑк // Валентин Урташ, Илпек Микулайӗ. Вениамин Каверин. Икӗ капитан. Валентин Урташпа Николай Илпек куҫарнӑ. Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951

Страницăсем:

Menu

 

Statistics

...more detailed