Corpus of the Chuvash language

Шырав

Шырав ĕçĕ:

Чкалов (тĕпĕ: ) more information about the word form can be found here.
— Ывӑлӑмшӑн, хамӑрӑн пулас малашлӑхшӑн, тӑван ҫӗршывӑн телейӗшӗн кӑна манӑн ҫӗннисене шыраса тупмалла, ҫӗнӗ ҫитӗнӳсем тумалла, вӗҫев техникине ҫӗнетсе аванлатмалла пулать, — хӗрсех каланӑ Чкалов.

— Именно ради сынка, — страстно говорил Чкалов, — ради нашего будущего, ради счастья родной страны я должен искать, добиваться нового, совершенствовать, шлифовать технику пилотирования.

Тӑххӑрмӗш сыпӑк // Куҫма Чулкаҫ. Водопьянов М.В. Валерий Чкалов: повесть; Куҫма Чулкаҫ куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1959. — 214 с.

Эпӗ ҫакна ҫеҫ пӗлме пултартӑм: Чкалов вӗҫев техникинче темӗнле положенине пӑхӑнман иккен, ҫакӑншӑн ӑна ҫак группӑна «тепӗр хут воспитани илме» янӑ.

Я установил только, что Чкалов нарушил какие-то положения в технике пилотирования и его направили в эту группу для «перевоспитания».

Тӑххӑрмӗш сыпӑк // Куҫма Чулкаҫ. Водопьянов М.В. Валерий Чкалов: повесть; Куҫма Чулкаҫ куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1959. — 214 с.

Кунта Чкалов курсант вырӑнӗнче кӑна шутланнӑ.

Здесь Чкалов оказался на положении курсанта.

Тӑххӑрмӗш сыпӑк // Куҫма Чулкаҫ. Водопьянов М.В. Валерий Чкалов: повесть; Куҫма Чулкаҫ куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1959. — 214 с.

Чкалов авиацин тахҫан туса хатӗрленӗ нормисене хирӗҫ пулнӑ.

Слишком явно восставал Чкалов против старых авиационных норм.

Тӑххӑрмӗш сыпӑк // Куҫма Чулкаҫ. Водопьянов М.В. Валерий Чкалов: повесть; Куҫма Чулкаҫ куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1959. — 214 с.

Хӑш чухне Чкалов пӗр-пӗр машина пирки хӑйӗн шухӑшне каласа панӑ, вӑл ҫав машинӑн характеристикинче кӑтартнисемпе килӗшмен.

Иногда Чкалову удавалось составить свое собственное мнение, не совпадавшее с официальной характеристикой,

Тӑххӑрмӗш сыпӑк // Куҫма Чулкаҫ. Водопьянов М.В. Валерий Чкалов: повесть; Куҫма Чулкаҫ куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1959. — 214 с.

Чкалов ҫаплах Наукӑпа Тӗпчев институтӗнче ӗҫленӗ.

Чкалов продолжал работать в НИИ.

Тӑххӑрмӗш сыпӑк // Куҫма Чулкаҫ. Водопьянов М.В. Валерий Чкалов: повесть; Куҫма Чулкаҫ куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1959. — 214 с.

И. П. Антошин Чкалов илемлӗн те пӗр пытармасӑр чуна пырса тивмелле каласа панисене итлеме юратнӑ.

И. П. Антошин любил слушать красочные, подкупающие своей искренностью рассказы Чкалова.

Тӑххӑрмӗш сыпӑк // Куҫма Чулкаҫ. Водопьянов М.В. Валерий Чкалов: повесть; Куҫма Чулкаҫ куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1959. — 214 с.

— Совет авиацийӗ — тӗнчери чи лайӑх авиаци, — тенӗ Чкалов.

— Советская авиация — лучшая в мире, — говорил Чкалов.

Тӑххӑрмӗш сыпӑк // Куҫма Чулкаҫ. Водопьянов М.В. Валерий Чкалов: повесть; Куҫма Чулкаҫ куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1959. — 214 с.

Мускава таврӑнас умӗнхи юлашки кунсенче Чкалов Антошинран пачах та уйрӑлман.

Последние дни перед возвращением в Москву Чкалов почти не расставался с Антошиным.

Тӑххӑрмӗш сыпӑк // Куҫма Чулкаҫ. Водопьянов М.В. Валерий Чкалов: повесть; Куҫма Чулкаҫ куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1959. — 214 с.

Каҫхине вӑхӑт чылая кайсан, Антошинпа сывпуллашса, Чкалов ҫапла каланӑ:

Поздно вечером, прощаясь с Антошиным, он сказал:

Тӑххӑрмӗш сыпӑк // Куҫма Чулкаҫ. Водопьянов М.В. Валерий Чкалов: повесть; Куҫма Чулкаҫ куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1959. — 214 с.

Чкалов пӗр сӑмах та чӗнмен.

Чкалов был угрюм.

Тӑххӑрмӗш сыпӑк // Куҫма Чулкаҫ. Водопьянов М.В. Валерий Чкалов: повесть; Куҫма Чулкаҫ куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1959. — 214 с.

Канмалли кунсенчен пӗринче Чкалов Антошина хӑйпе пӗрле Березань утравӗ ҫине пыма чӗннӗ.

В один из выходных дней Чкалов попросил Антошина поехать с ним на остров Березань.

Тӑххӑрмӗш сыпӑк // Куҫма Чулкаҫ. Водопьянов М.В. Валерий Чкалов: повесть; Куҫма Чулкаҫ куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1959. — 214 с.

Калаҫма тата ҫынсемпе пӗрле пулма юратакан Чкалов пулӑҫсем хушшинче хӑйне вӗсемпе пӗрле ӳссе ҫитӗннӗ ҫын пекех тытнӑ, вӑл шӳт тунӑ, савӑнӑҫлӑн кулнӑ.

Простой, общительный Чкалов держался с рыбаками по-свойски, шутил, смеялся.

Тӑххӑрмӗш сыпӑк // Куҫма Чулкаҫ. Водопьянов М.В. Валерий Чкалов: повесть; Куҫма Чулкаҫ куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1959. — 214 с.

Чкалов часах вырӑнти пулӑҫсемпе туслашса кайнӑ, вӗсемпе пӗрле, паруслӑ кимӗсем ҫине ларса, кӗмӗл пек ҫуталса тӑракан скумбри текен пулӑ тытма кайнӑ.

Чкалов быстро завязал дружбу с местными рыбаками и уходил с ними на паруснике ловить серебристую скумбрию.

Тӑххӑрмӗш сыпӑк // Куҫма Чулкаҫ. Водопьянов М.В. Валерий Чкалов: повесть; Куҫма Чулкаҫ куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1959. — 214 с.

…Одессӑра Чкалов шӑпах пӗр уйӑх пурӑннӑ.

…Целый месяц пробыл Чкалов в Одессе.

Тӑххӑрмӗш сыпӑк // Куҫма Чулкаҫ. Водопьянов М.В. Валерий Чкалов: повесть; Куҫма Чулкаҫ куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1959. — 214 с.

Вӑл Чкалов аллине хытӑ чӑмӑртанӑ; ҫакӑ вара сӑмахпа ырласа каланинчен те хаклӑрах пулнӑ.

Его крепкое рукопожатие сказало Чкалову больше, чем самые восторженные слова.

Тӑххӑрмӗш сыпӑк // Куҫма Чулкаҫ. Водопьянов М.В. Валерий Чкалов: повесть; Куҫма Чулкаҫ куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1959. — 214 с.

Шкулӑн вӗҫев хирӗ ҫийӗнчи тӳпере Чкалов аслӑ пилотажӑн пур фигурисене те туса кӑтартнӑ.

В небе над летным полем школы рассыпался настоящий фейерверк фигур высшего пилотажа.

Тӑххӑрмӗш сыпӑк // Куҫма Чулкаҫ. Водопьянов М.В. Валерий Чкалов: повесть; Куҫма Чулкаҫ куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1959. — 214 с.

Чкалов сӑн-пичӗ самантлӑха салхуланнӑ пек пулнӑ.

Лицо Чкалова на мгновение затуманилось.

Тӑххӑрмӗш сыпӑк // Куҫма Чулкаҫ. Водопьянов М.В. Валерий Чкалов: повесть; Куҫма Чулкаҫ куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1959. — 214 с.

— Батя, эпӗ атте те пултӑм ӗнтӗ, манӑн ывӑл пур, куратӑр-и, епле ӳссе кайнӑ вӑл! — савӑнсах каласа панӑ Чкалов, Игорь фотографине кӑтартса, ӑна вӑл яланах кӑкӑр кӗсйинче чиксе ҫӳренӗ.

— Батя, я отец семейства, у меня сын и, видите, какой большой уже! — с гордостью заявил Чкалов, показывая фотографию Игоря, которая всегда лежала у него в нагрудном кармане.

Тӑххӑрмӗш сыпӑк // Куҫма Чулкаҫ. Водопьянов М.В. Валерий Чкалов: повесть; Куҫма Чулкаҫ куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1959. — 214 с.

Чкалов ҫав териех хӗпӗртенӗ, мӗншӗн тесен, вӑл хӑйӗн «батине» — юратнӑ командирне тата учительне — темиҫе ҫул хушши курман.

Чкалов бурно выражал свою радость, несколько лет не виделся он с «батей», своим любимым командиром и учителем.

Тӑххӑрмӗш сыпӑк // Куҫма Чулкаҫ. Водопьянов М.В. Валерий Чкалов: повесть; Куҫма Чулкаҫ куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1959. — 214 с.

Страницăсем:

Menu

 

Statistics

...more detailed